Категоріально-понятійний апарат становлення нового регіоналізму

Анотація

Вступ. Предметом дослідження є процес становлення нового регіоналізму в Україні та уточнення його понятійного-категоріального апарату.

Мета. Метою статті є на основі ґрунтованого аналізу поняття «регіоналізація» наданими дослідниками різних наукових шкіл та їх критичного аналізу дати авторське трактування поняття «регіоналізація», що сприятиме уточненню категоріально-понятійного апарату нового регіоналізму.

Методи дослідження. Автором використовувалися загальнонаукові прийоми досліджень та специфічні методи наукового пізнання. Зокрема, використовувався монографічний метод та метод узагальнень – для зіставлення понять регіоналізація; метод аналізу та синтезу – для виокремлення найвагоміших сутнісних чинників поняття «регіоналізація».

Результати. Результати проведеного аналізу тлумачення сутності поняття «регіоналізація» дає можливість стверджувати наступне. З точки зору просторово-територіального аспекту регіоналізація має три форми: по-перше, так звана «регіоналізація – зверху», коли в середині держави визначаються регіони з адміністративними кордонами; по-друге, «регіоналізація – знизу», коли в середні вже утвореної адміністративної схематизації відокремлюється регіон; по-третє, «регіоналізація – горизонтальна», полягає у формуванні асоціацій регіонів або транскордонних регіонів та блоків. Регіоналізацію досить часто пов’язують із новими просторово-територіальними утвореннями на різних рівнях з метою отримання конкурентних переваг в умовах становлення інформаційного суспільства. Регіоналізацію за суттю розглядають як: механізм регіональної соціально-економічної політики, різновиди інноваційної діяльності, виникнення міждержавних стосунків; як процес інституційних змін, територіального поділу, регіоналізму, децентралізації, вибору політичного курсу. З’ясовано, що регіоналізація, на наш погляд, це перш за все певний процес, що підтверджується дискурсом щодо сутності цього поняття, який базується на принципі субсидіарності та децентралізації владних повноважень.

Сфера застосування результатів. Надано авторське тлумачення сутності «регіоналізація» як багатоаспектного та багатовимірного процесу збільшення автономності та підвищення значимості регіонів на рівні різних територіальних утворень, що супроводжується інституційними змінами, сприяє уточненню понятійно-категоріального апарату теорії нового регіоналізму.